“У вирі війни важливо пам’ятати про Перемогу і готуватися до неї”. Директорка “FrankoLytics” Ольга Макимович про роботу науковців під час війни

Упродовж повномасштабної війни науковці Карпатського  інституту аналітики “FrankoLytics” працюють над новими проєктами. Зокрема, проводять дослідження, які сприятимуть відновленню країни після Перемоги. Чи не найбільшим професійним викликом після 24 лютого 2022 стала відсутність чіткого розуміння про те, як діяти в  нових умовах.

У День соціолога України (1 жовтня) директорка “FrankoLytics” Ольга Максимович розповіла як вдалося налагодити роботу попри нові обставини життя.

— Які виклики постали перед вами після 24 лютого?

— Для Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” як і для решти українських інституцій та організацій – це час випробувань на стійкість інституції та команди. Час, коли майбутнє залишалося основним мотивом для праці у вкрай непростих умовах. Пригадую, приблизно о 9:00 ранку 24 лютого, після вибухів в Івано-Франківську, хтось з колег написав у загальному чаті: “Друзі, як Ви?” і це було одне з найтепліших повідомлень того ранку. Того дня було ясне розуміння, що лише зосередженість довкола роботи спроможна допомогти відірватися від перманентного прочитання новин.

Тоді ми написали спільну публічну заяву нашого аналітичного центру, розуміючи історичність та незворотність моменту. Направду, написання цього тексту згуртувало, допомогло, задало бойовий настрій і, опублікувавши звернення надвечір 24 лютого, ми з головою поринули у роботу. Та публічна заява була наче нашою декларацією про життя і цінності в обставинах, що змінилися.

А ще, професійні виклики. На час загострення воєнних дій в Україні не існувало чітких політик, погоджених спільнотою процедур про те, а як проводити дослідження в таких ось умовах, які дані доречно збирати, оприлюднювати, а стосовно яких наші радари повинні стихнути. Адже, українські інформаційні матеріали читають, в тому числі, й аналітики агресора та уточнюють стратегії і тактики антиукраїнських дій. Власне, це був чи не найбільший професійний виклик. Пригадую, у перші дні повномасштабного вторгнення я написала звернення на особистій сторінці та писала колегам про необхідність вироблення спільного курсу, бачення, як тепер проводити дослідження, і головне – оприлюднювати їхні результати. Активно відгукнулися кияни, правда, на жаль не зміг включитися в обговорення Харків з зрозумілих на те причин. Цей досвід нам ще належить оцінити та все ж сформувати спільні політики дій дослідників на майбутнє, і дай Бог, щоб вони стали просто досвідом професійної спільноти і більше ніколи нам не знадобилися.

— Чи вдалося команді працювати, бо хоч Франківщина наразі в тилу, війна внесла свої коректииви?

—  Так, попри виклики війни та інші обставини нам вдалося працювати. Ми проходили аудит проєкту SG 53710 «Сприяння сталості розвитку університетського аналітичного центру» (2020 – 2021), попри все працювали над реалізацією транскордонного проєкту «Ворота в центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні». Водночас розробляли внутрішні політики і процедури, планували методології для нових досліджень, писали нові проєкти, працювали над реєстрацією юридичної особи та багато іншого. Відрадно констатувати, що зберегли склад колективу і це — головний здобуток. Чимала частина команди працювала дистанційно з міркувань безпеки, а наша фінансистка приєднувалася до роботи тимчасово перебуваючи у США.
З огляду пройденого шляху розумію, що розгубленість на початку була дуже високою.

Напевне, рішення про написання термінової Стратегії – 2022 було найбільш слушним з-поміж інших на той момент. Процес стратегування — це така магія спільного творення майбутнього і вона працює, просто тому, що люди об’єднуються для спільної розробки візії майбутнього.

Обравши цілі у 2022 році, наступним кроком ми склали операційний план на перші 4 місяці (далі тоді планувати було неможливо) і почали працювати згідно плану. Щиро радію, що чимало з того, що ми тоді собі мріяли вже вдалося реалізувати. Ми і зараз над ним працюємо, правда уже в рамках другого півріччя реалізації такої виняткової для нас усіх Стратегії – 2022.

Ще до повномасштабного вторгнення ми чітко усвідомлювали потребу у посиленні нашого аналітичного центру на напрямі комунікацій, маркетингу та просування. Отож, попри війну, з початку року ми провели 2 стратегічні сесії за модерування фахівців маркетингової агенції «VIO Agency», сформували запит щодо тактик просування бренду та розпочали роботу над створенням профілю інституції, експертів та аналітиків.


У вирі війни дуже важливо пам’ятати про Перемогу і готуватися до неї уже зараз.

Ось, одним із таких кроків назустріч українському майбутньому є серія візійних конференцій, що її ініціювали свого часу Києво-Могилянська академія та Український католицький університет задля вироблення спільної візії і бачення кращого українського майбутнього зусиллями аналітичної спільноти країни. 10 вересня відбулася уже IV подія на тему «(Життє)стійкість після перемоги: безпекові виміри суспільного життя українців». Відрадно додати, аналітики «FrankoLytics» свого часу підготували консолідований відгук щодо основних тез візійного документу, що наразі перебуває у процесі розробок та обговорень.


— Ви з командою намагалися працювати і будувати “майбутнє своєї країни”. Що вдалося?

— Попри шалену кризу мотивації та труднощі, для нашої команди 2022 рік став також і роком нового витка спільної інституційної історії. Так, у травні ми заснували організацію, створивши юридичні передумови для незалежності та операційної гнучкості наших процесів. Власне, це була перша ціль нового операційного плану заходів з реалізації Стратегії-2022. Ми розуміємо, що зараз добрий час для інституцій «робити домашню роботу», укріплювати основи, формувати передумови організаційної сталості.

Ми працюємо сьогодні, щоб з повною силою і наснагою поринути у вир повоєнної відбудови після спільної Перемоги, яка складається із маленьких, щоденних здобутків. В такий час вистояти – це вже перемога для організації. Це перше, що ми робимо зараз.

Далі, ми системно працюємо над розбудовою партнерської мережі для аналітичного центру, як всередині країни так і поза її межами, адже належні партнерства – запорука успіху.
Також, ми щиро радіємо, що попри непростий час до нашої команди долучився новий стажер, студент III курсу факультету математики та інформатики, що спеціалізується в галузі статистичного аналізу даних. Наразі під керівництвом професора Михайла Осипчука молодий аналітик працює у межах дослідження спрямованого на вивчення особливостей перебігу вступної кампанії в часі війни на прикладі досвіду Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Сподіваємося, він особисто поділиться згодом власним досвідом перебігу стажування у статистичній лабораторії Карпатського інституту аналітики «FrankoLytics».
Якраз напередодні ескалації вторгнення ми мали дуже цікаву та надихаючу співпрацю з Опішнянською територіальною громадою, що на Полтавщині. Йшлося про оцінювання економічного впливу розроблених в рамках економічної стратегії проєктів на майбутній фінансовий стан громади. Однак, на жаль, війна внесла свої уточнення, втім, ми сподіваємося колись повернуся і завершити розробку уже повоєнної економічної Стратегії для цієї унікальної громади.

Відрадно, що незважаючи на гостро ексзистенційні обставини українського сьогодення, триває публікаційна діяльність колег. Так, впродовж півріччя опубліковано приблизно десятка праць у галузі регіонального економічного розвитку, публічного управління та адміністрування, етики, освіти та молодіжної політики.

У 2022 році ми вдруге стали інституційним партнером в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, що реалізується в партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (проект SG 54720 «Сприяння сталості університетського аналітичного центру в умовах війни». Ця ініціатива спрямована найперше на підтримку сталості інституцій в часі викликів. Мета: створення передумов сталості університетського аналітичного центру в умовах війни через підтримку команди, адаптацію Стратегії, покращення комунікацій та забезпечення досліджень задля створення передумов сталого розвитку громад і територій, майбутнього економічного відновлення та кращого майбутнього.

Наразі, в рамках цього проєкту, крім завдань з реалізації стратегії та організаційного розвитку, ми маємо заплановані ряд досліджень, зокрема: дослідження аспектів перебігу вступної кампанії в умовах війни за підсумками 2022 року (досвід Прикарпатського університету); вивчення стану інституційної спроможності громад Івано-Франківської області щодо залучення інвестицій для оцінки потенційної конкурентоздатності громад на предмет залучення інвестиційного капіталу в умовах післявоєнного відновлення; дослідження зустрічних пропозицій освіти та бізнесу на території Івано-Франківської міської громади задля майбутнього налагодження співпраці та синергування потенціалів.

У воєнний час нам вдалося спільно з партнерами реалізовувати транскордонний проект «Ворота в центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні» завершення якого очікується у 2023 р. Наразі в рамках проєкту тривають архівні студії Східної Бойківщини, ведеться розробка туристичної стратегії, відбувається соціологічне дослідження культури Бойківщини та розробка нового туристичного маршруту та ін.

 

Так, варто окремо підкреслити нашу співпрацю із ініціативною групою розробки Стратегії Івано-Франківської об’єднаної громади – 2035. Команда Карпатського інститут аналітики підготувала ще до початку ескалації два унікальні дослідження спрямовані на інформаційне забезпечення початкового етапу стратегування («Івано-Франківська громада: потенціал кількісного зростання. Аналітична довідка із демографічної і соціально-економічної ситуації»; «Івано-Франківська територіальна громада: аналітичний радар 2006-2021»). Наразі співпраця триває. Так, одним із елементів даного партнерства є розробка спільно з Бізнес Асоціацією Івано-Франківська концепції комплексного дослідження бізнес-середовища міста, над якою наша команда системно працювала впродовж кількох місяців першого півріччя 2022 року. Концепція передбачає 6 заходів, один із яких було включено до плану заходів з реалізації проекту SG 54720 і вже перебуває на етапі впровадження.

Подієва активність суттєво знизилася з огляду частих повітряних тривог, об’єктивної неможливості проведення звичних подій з причин безпеки загрози обстрілу та, подекуди, етичних міркувань. Однак, попри все, варто сказати про те, що впродовж першого півріччя вдалося реалізувати кілька публічних виступів. Зокрема, під час засідання Івано-Франківської бізнес-асоціації (26 липня 2022 р.). провели презентацію «Івано-Франківська територіальна громада. Аналітичний радар 2006 – 2021», що мала на меті Ми ознайомили учасників бізнес-спільноти із аналітичним ландшафтом громади, тематикою і спектром досліджень, що дотепер проводилися на території Прикарпаття.

Відрадно, що бізнес-середовище міста виявило чималу зацікавленість можливостями аналітичного центру та готове до кооперації. Наразі ведеться робота з підготовки меморандуму та погодження технічного завдання системного вивчення бізнес-середовища Івано-Франківської міської громади.

Ще одна непересічна подія, 11 липня 2022 року на базі Івано-Франківської торгово-промислової палати під час заходу «Кластерний потенціал Прикарпаття» відбулася презентація можливостей аналітичного центру, що завершилася новими знайомствами із цікавими організаціями та досягнутими домовленостями про подальше співробітництво.

Ми системно докладаємо зусиль задля розбудови мережі співробітництва із регіональними партнерами, інституціями професійного діалогу (іншими аналітичними центрами) та міжнародними організаціями. Так, впродовж цих півроку налагоджено співпрацю з Івано-Франківською філією Національної суспільної телерадіокомпанії “UA – Карпати”, Бізнес-асоціацією Івано-Франківська, платформою «Тепле місто», об’єднанням «Промприлад», Івано-Франківською міською радою, маркетинговою агенцією “VIO AGENCY”, а також досягнули домовленостей про спільні ініціативи з низкою інших організацій та інституцій. 

— Під час війни змінився стиль та назва інституту. Розкажіть, будь ласка, про філософію стилю наукового центру, зокрема гру слів ”FrankoLytics”


— Дякую за хороше запитання. Знаєте, коли ми з колегами розпочинали брендинг, мабуть жоден учасник команди не сподівався, що процес може затягнутися на майже два роки.

Успіх бренду не в тому, який там колір чи форма, його успіх у тому, що усі причетні щиро люблять цю символіку, і вкладаючи душу у справу, перетворюють її з рутинної роботи на історію спільного успіху. 

Маю зазначити що процес брендингу для нас був непростим, мабуть чи не найскладнішим з-поміж тих, що нам доводилося долати. Пригадую, в розпал дискусій один колега відмітив « Що ж, ж як усі так сперечаються, то це ж добре, тут виходить усім абсолютно не байдуже, а це вже про щось тай говорить». І це справді так.

Від себе особисто, як керівник хочу подякувати нашому дизайнеру, автору і розробнику нашого фірмового стилю Юрію Бакаю за пройдений шлях, витримку, професіоналізм, відмінне почуття стилю та блискучий результат на фініші, який справді нас об’єднав.

Ми зупинилися на назві Карпатський інститут аналітики «FrankoLytics», адже вона підкреслює кілька важливих для нас сенсів. По-перше, ми не могли залишитися осторонь глибини, автентики, мудрості українських Карпат. У цьому регіоні склався світогляд і переконання більшості з нас та, власне, розпочалася наша інституційна історія.

Далі, ми неодмінно хотіли підкреслити у назві академічність, університетськість культури, що є основою в цій організації. Відтак другим словом назви було обрано саме «інститут». Тут сенси науки і навчання, які є абсолютно значущими для кожного з-поміж нас. Аналітика, важливо було залишити це слово у іменнику, ось саме так, а не у прикметнику, що говорило б про його несубстанційність. Натомість аналітика у іменнику підкреслює вагу результату в широкому трактуванні слова, висвітлює нашу спрямованість до формування основ для доказових політик і рішень на основі даних. Також, ми додали до основної назви англомовну бренд-назву «FrankoLytics», яку використовуємо у символіці. Вона несе три сенси: по-перше, вона англомовна, свідчить про західну ціннісну орієнтацію інституції. Далі, перша половина слова – скорочене найменування Івано-Франківська, міста, в якому відбулося формування і заснування інституції, тоді як друга — скорочений варіант найменування аналітика англійською.

Стосовно колористики та візуального оформлення лого, то ми намагалися притриматися кольору світанкових Карпат, а сама форма логотипу є геометричною фігурою, дві нескінченності перевернуті вправною рукою художника в одній із програм для дизайнування рисунків.

Так, ми одразу хотіли бачити знак нескінченності у нашому логотипі, а дві нескінченності, то куди ж краще, особливо для того, щоб намалювати лініями нескінченності вершини гір.