24 лютого, у річницю повномасштабної війни, в Івано-Франківську дискутували, яким був цей рік для міста та його роль в Україні. Мова йшла як про бізнес-клімат, так і про безпеку, культурні та суспільні зміни в місті. Зустріч ініціювала платформа «Тепле Місто» в межах проєкту «Стратегія Івано-Франківська», розповідає кореспондентка Суспільного з місця події.
За рік великої війни Івано-Франківськ став надійним тилом, вважає міський голова Руслан Марцінків.
«Рік війни — це допомога військовим, переселенцям. Місто стало надійним місцем, куди переїхали підприємства. Проте це — і рік втрачених можливостей. Ми втратили людей на війні. Багато франківців виїхали. Але ми вистояли. Не хочу, щоб люди заспокоювалися, а були готові й далі працювати», — каже Руслан Марцінків.
З його слів, воєнний стан вплинув на стратегію Івано-Франківська. Тому на заході обговорювали подальші кроки розвитку міста з врахуванням нових обставин.
«Як місту виживати в умовах довготривалої війни? Швидше за все, нас чекає досвід Ізраїлю, який навчився вести бойові дії й водночас у них — найкраща медицина, найкращі стартапи, найкраща економіка», — каже Марцінків.
Не потрібно чекати завершення війни, а вже зараз шукати нові підходи у прийнятті рішень, вважає один із розробників нової стратегії Івано-Франківська Євген Глібовицький. Він також модерував зустріч.
«Ми бачимо чіткий розклад сил, бачимо, що стратегічна перевага на боці України. Також ми не є в ситуації, де кричущим є питання порятунку Івано-Франківська. Швидше є питання: яка роль Франківська в новій Україні? І ще одне, чому варто продовжувати роботу над стратегією: навіть якщо у нас надзвичайні обставини — світ на нас не чекає. Ми теж мусимо рухатися вперед попри все», — резюмує Євген Глібовицький.
Яким був цей рік в економічному плані, розповів член правління Бізнес Асоціації Івано-Франківська Віктор Вінтоняк. З його слів, бізнес міста з перших днів повномасштабної війни активізувався для системної допомоги теробороні та військовим.
«Упродовж року ми шукали консенсус між владою, бізнесом і громадою. На мою думку, нам вдається. Ми вже обговорюємо створення індустріальних майданчиків, освітніх програм. Частково ми не могли всіх прийняти, хто хотів перевезти бізнес в Івано-Франківськ, якщо говорити про минулий рік. А що чекає у 2023 році? Наразі нам потрібна аналітика, щоб зрозуміти, який бізнес-ландшафт та куди нам рухатися. Зокрема у нас відбулися демографічні зміни. Тому маємо відповісти на питання, яке ми місто: сервісне, інтелектуальне чи транзитне? Маємо знайти свою специфіку», — каже Віктор Вінтоняк.
Іванофранківці змогли пройти тест щодо релігійного питання, в культурній та економічній сфері, вважає директорка Карпатського інституту аналітики «FrankoLytics» Ольга Максимович.
«За даними опитування, що його навесні провела одна із соціологічних компаній, кожен шостий франківець допомагав фінансово, кожен четвертий – волонтерив, кожен п’ятий – брав участь в інформаційному спротиві чи працював у критичній інфраструктурі. Для нас 2022 рік був іспитом на толерантність та політичну зрілість, який ми пройшли», — розповідає Ольга Максимович.
Також участь в обговоренні взяли письменник Тарас Прохасько та художник і музикант Ярема Стецик. Зі слів останнього, в культурному плані Івано-Франківськ не використав шанс, який випав. Адже митці, які приїжджали у місто з інших регіонів, не інтегрувалися.
Фото: Facebook/Руслан Марцінків