07 березня 2025 року в просторі конференц-залу Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” відбувся історіософський діалог довкола творів Кобзаря. Вже втретє колектив аналітичного центру разом з однодумцями рефлексував про поетичну картину українського світу за мотивами творів класика.
В межах історіософського діалогу відбулась майстерня з опрацювання поетичних творів Кобзаря. Цьогоріч разом з міждисциплінарним колом однодумців опрацювали вибірку творів Т.Г.Шевченка шляхом контент-аналізу на предмет співвіднесення спадщини Кобзаря із трьома ключовими векторами осмислення поетичної картини українського світу:
- Соціологія: прочитання соціальної структури українського суспільства за мотивами творів українського класика;
- Філософія: прочитання концептів романтизму в межах поетичної картини українського світу Шевченка;
- Географія: осмислення ментальної мапи території українського світу та її фронтирів за згадками об’єктів історико-культурної та природної спадщини в творах Кобзаря.
Працюючи у цих трьох векторах, дискутували про сенси у творах Шевченка:
Соціологія
Яка соціальна структура оточувала Шевченка? Як автор розумів соціальну структуру Гетьманщини? Які унікальні риси соціальної структури козацтва як феномену загалом? Чи вплинула доля родини Шевченка на гостре сприйняття ним проблеми нерівності? Як правильно розглядати соціальну структуру різних держав – Речі Посполитої, Гетьманщини, Московії, Війська Запорізького, що співіснували у межах українського фронтиру? Якою бачив Шевченко соціальну структуру українців того часу?
Філософія
Чи можемо сказати що Шевченко запозичував ідеї інших романтиків у розумінні світу? Чи можна прослідкувати ідеї Г. Сковороди у творах Т. Шевченка? Чому Шевченко так багато зосереджує уваги на природі у своїх творах? Концепт «свій – чужий» у творах Шевченка, та як автор сприймає сусідні народи? Яке емоційне тло творів Шевченка? Чи була творчість Шевченка скріплюючим елементом між романтиками-ідеалістами та наступним поколінням філософів епохи Української революції? Чому спадщина Шевченка є вічною та актуальною навіть сьогодні?
Географія
Чому Шевченка дуже цікавить насамперед природній світ України? Якою автор уявляє Україну, яку він так часто згадує у творах? Який сенс несе у собі річка Дніпро у творах поета? Чому автор романтизує Великий Степ? Чи локально пов’язаний творчий світ Шевченка насамперед з козацтвом? Як сприймає Кобзар інші народи (німці, росіяни, татари, поляки тощо)? Чому автор не локалізує (називає) гори, море, коли згадує ці слова? Як розуміє Шевченко поняття «світ», яке так часто згадує? Чому автор вкрай мало згадує назви тогочасних міст? Що впливало на географію творчого світу Шевченка?
Результати майстерні з опрацювання поетичних творів Кобзаря та історіософського діалогу ляжуть в основу майбутніх досліджень Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” у співпраці з партнерами.
Майже 200 років українці живляться творчістю Тараса Шевченка, і вона залишається такою незвіданою та незбагненною. Гості та команда Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” погодили, що результати майстерні з опрацювання поетичних творів Кобзаря та історіософського діалогу стануть основою спільних майбутніх досліджень.