4 жовтня на запрошення Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника відвідав Повноважний Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг. Дипломат поспілкувався із командою аналітичного центру про проєкти, які вдалося реалізувати та візію майбутніх досліджень. Також понад годину він розмовляв у форматі питання-відповідь зі студентами, науковцями та викладачами Івано-Франківська.
Розмову під час публічної дискусії Посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг розпочав із цінностей. Адже вони є фундаментом зовнішньої політики будь-якої держави та формують її інтереси – а не навпаки.
“Швеція дотримується поглядів, що добрі цінності ніколи не можуть суперечити інтересам держави у зовнішній політиці. З огляду на це, шведська зовнішня політика підтримки України – в інтересах шведського суспільства. Вона є наслідком добрих цінностей та виховання, розуміння важливості перемоги правди”, — звернувся до учасників дискусії Тобіас Тиберг.
З поважним гостем молодь говорила від вступу Швеції та України в НАТО, освітніх та гендерних питань до твітів Ілона Маска про Україну. Проте наскрізною темою зустрічі була російська агресія та повномасштабне вторгнення в Україну. Чому Україна змогла протистояти незаконному російському вторгненню? На думку посла, – це колосальний прогрес держави за час незалежності у ціннісному вимірі. Яскравий приклад цьому те, що Україна, маючи значно менший військово-технічний потенціал, а ніж Росія все ж змогла ефективно протистояти російській армії та здобувати перемоги на полі бою.
“Солдат є виразним представником того суспільства, в якому він живе, і російський в Україні сьогодні уособлює корупцію, агресію… Росія програє Україні ціннісно, саме тому, кількість солдат, чи військової техніки не може гарантувати Росії перемогу. Тому останнім аргументом сьогодні, на жаль, є ядерний шантаж та різні погрози у цьому напрямку”, — каже Тобіас Тиберг.
Саме упродовж останніх восьми років державний механізм України зміг трансформуватись із корумпованого (часів президента-втікача Януковича) до ціннісно-орієнтованого (європейського зразка).
Умовна децентралізація в армії допомогла отримати перевагу у швидкості реагування на існуючі виклики війни. Передача в армії ініціативи зі штабу командуванню нижчого рівня, яке перебуває на полі бою, стало запорукою успіху української армії. Ці стандарти НАТО допомогли перевершити російську армію тактично у боях. Цінності дають стратегічну перевагу українському солдату, а освоєння передових стандартів НАТО – перевагу тактичну, в тому числі й на полі бою. На думку Тобіаса Тиберга, прагнення України та Швеції вступити у НАТО об’єднує держави та створює додаткові можливості для діалогу та обміну досвідом.
Посол, підкреслив, що підтримка ціннісного розвитку українського суспільства – це маленький, але і вагомий внесок Швеції у майбутнє України. Шведський уряд і суспільство сьогодні підтримують Україну за трьома основними напрямками:
- військова підтримка. Швеція поставила Україні вантажі із військовою технікою, спорядженням, боєприпасами. Тільки один раз за свою історію, Швеція надавала подібну підтримку своєму сусіду – Фінляндії (під час радянського вторгнення у 1939 році). Зараз Швеція допомагає Україні захиститись від загрози із тих же напрямів — історія повторюється;
- гуманітарна підтримка;
- політична підтримка:
Швеція виявляє абсолютну солідарність Україні на міжнародній арені, на всіх можливих майданчиках міжнародних комунікацій. Влада Швеції працює з усіма державами світу для підтримки України у цей складний час.
“Важливо є те, що проводяться обговорення із представниками держав, які географічно віддалені від України, та в силу цього, помилково припускають що цей конфлікт їх не стосується. У цьому контексті, Швеція намагається донести державам, скажімо, Латинської Америки чи Азії, що російська агресія і вторгнення – це спільна проблема всього світу. Адже “імперія” яка сьогодні це робить в Україні, завтра може повторити загарбання та вторгнутись на території інших держав”, — розповідає Тобіас Тиберг.
По-друге, Швеція працює над сталою відповідальністю ЄС щодо допомоги Україні та вирішення проблеми російського вторгнення. Дипломат зауважив, що ще у 1975 році було укладено Гельсінські угоди про безпеку та співробітництво у Європі, які базуються на двох головних постулатах:
- кордони держав не можна змінювати військовим шляхом;
- кожна держава вільна у своїх політичних орієнтирах розвитку.
Ці принципи були непорушними у Європі довгий час. Росія ж порушила ці принципи не тільки в Україні, але також і у Грузії (у 2008 році). Більшість держав із пострадянського простору Росія втратила, проте, на жаль, Білорусь сьогодні опинилась у її сфері впливу.
Поміж розмови молодь дякувала Швеції за підтримку України під час повномасштабного вторгнення російських окупантів. Зокрема, студент III курсу факультету міжнародних відносин Володимир Куртяник. Юнак також цікавився політичними реаліями.
“Я запитував пана Посла про реакцію шведів на вступ їхньої країни та нашої в НАТО. Також чув запитання інших учасників. І ця зустріч дала мені відповіді на багато питань. Вдячний організаторам, що зумів тут бути”, — каже студент.
Під час дискусії говорили й про значення освіти та науки у модерному суспільстві. Посол Швеції в Україні вважає, що велич держави й в освіті її громадян. Це — абсолютна гарантія на майбутній розвиток держави, її прогрес.
“Одна з основних причин невдач Росії в Україні, це — недооцінення того, як далеко пішла Україна у своєму розвитку з 1991 року. Росія мислить про Україну категорією “провальна держава” (failed state) – а це помилка, Україна – розвинена держава. Багатство України – її освічені громадяни, і це, часто, перша асоціація що спадає на думку, коли говорять про Україну”, — каже Тобіас Тиберг.
На сам кінець розмови, Повноважний Посол Швеції в Україні нагадав, що кордони України 1991 року — недоторкані. Україна не має здаватись, та, надалі прагнути стати членом ЄС та НАТО, бо цього сьогодні прагне суспільство.
Чи можливий вступ України в ЄС, якщо на той час держава неспроможна забезпечити та гарантувати територіальну цілісність, непорушність кордонів? Таке питання із залу від доцента кафедри міжнародних відносин Ігоря Гурака отримав Посол.
Хоча однозначної відповіді немає, проте на думку дипломата, навіть сучасна ситуація на фронті, та тимчасова втрата контролю над Кримом та м.Севастополь, іншими окупованими територіями – не є проблемою для вступу України в ЄС. Адже існує приклад Кіпру, який, маючи територіальні спори, став членом ЄС. І хоча, Тобіас Тиберг, з жалем погоджується, що Захід у 2014 році зробив замало для підтримки України та покарання Росії. Однак з впевненістю констатує, що 2022 рік – інший, і безпрецедентна підтримка світу в цілому, та безпосередньо Швеції – цьому доказ.
Михайло Мосора
політолог, дослідник регіональних політик
Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics”