У Любліні (Республіка Польща) 17 – 18 листопада 2022 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Безпека в кризових ситуаціях у прикордонних регіонах Польщі та України”. Організаторами події виступили Програма транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, що фінансується Європейським Союзом (далі – Програма) разом з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника. Конференцію, в якій взяли участь близько сотні дослідників та фахівців, гостинно прийняв Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ.
Відкриваючи подію, директор Центру європейських проєктів Лешек Буллер підкреслив необхідність пошуку оптимальних шляхів зменшення ризиків на теренах україно-польського прикордоння, в тому числі й через міждисциплінарну дискусію в дослідницьких колах. Ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда, вітаючи учасників конференції, зазначив, що події, які сьогодні відбуваються на теренах обох країн, вочевидь, увійдуть до підручників з історії в сенсі свідчення і прикладу солідарності та взаємодопомоги, а створення широкого механізму безпеки є завданням довготермінової політики не лише однієї країни, але й усієї європейської спільноти. Під час події, Голова СТС Програми транскордонного співробітництва Анджей Слодкий розповів про перспективи нової Програми, а також нові сприятливі умови участі у проєктній діяльності для України, активне впровадження яких очікується вже у новому 2023 р.
В рамках заходу учасники обговорили широкий спектр тематик, що описують проблематику безпеки на теренах польсько-українського прикордоння у кризових та надзвичайних ситуаціях, як то: підвищення ефективності запобігання; соціально-економічні наслідки; координація діяльності служб та інспекцій; інформаційна безпека; стратегії протидії кризовим та надзвичайним ситуаціям; гуманітарна допомога.
Майже два десятиліття поспіль, Програма підтримує проєкти, спрямовані на покращення якості життя, безпеки, міжкультурного діалогу на прикордонних територіях, зокрема й через взаємодію у галузі освіти і науки. Відрадно, що завдяки підтримці Програми Карпатський інститут аналітики “FrankoLytics” разом з партнерами (Державна Академія прикладних наук м. Хелм (Польща), Брошнів-Осадська територіальна громада) завершують реалізацію проєкту “Ворота в центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні” (GORGANY_HERITAGE), підбивання підсумків якого очікується у 2023 р.
Директорка Карпатського інституту аналітики “FrankoLytics” Ольга Максимович, в рамках події взяла участь у роботі IV секції “Достовірна інформація про загрози, пов’язані з кризовими та надзвичайними ситуаціями, різними інформаційними центрами (у тому числі державними установами чи ЗМІ)”. Доповідь дослідниці “Соціологи на війні: інформаційна політика та етика дослідників в надзвичайних ситуаціях” була покликана привернути увагу фахівців, що спеціалізуються на студіях україно-польського прикордоння, до питання етичних та інформаційних ризиків і колізій, що виникають під час проведення соціологічних досліджень в умовах повномасштабної війни на території України, найбільшої країни на теренах Європи.
“Етика і методологія мають дуже реальні наслідки. Порушення принципів етики призводить до – ризикованого імпакту, тоді як порушення методології призводять до генерування знань, що не відповідають дійсності, які натомість щоб пояснювати реальність, навпаки, ще більше вводять в оману тих, хто намагається приймати ті чи інші рішення на основі цих знань. Але ж чи можливе методологічно коректне соціологічне дослідження в умовах таких масштабних соціальних змін та демографічних потрясінь?”
Зі слів Ольги Максимович, війна змушує суспільствознавців, переглядати принципи за якими вони будують дослідження, актуалізує потребу етичної експертизи, необхідність входження цієї теми в освітній процес підготовки майбутніх фахівців-суспільствознавців.
“Методологія є набір рішень про те що і як ми робимо, як і рівною мірою про те, що і чому ми не робимо (дослідницькі обмеження), і перегляд таких рішень особливо затребуваний в умовах надзвичайної ситуації, що її зараз маємо в Україні, що безумовно впливає також і на життя прикордонних територій, особливо на теренах Польщі, яка прийняла левову частку вимушено переміщених українців”, — резюмує науковиця.
