В Івано-Франківську 29 травня презентували новий етнокультурний туристичний маршрут “Ворота в Центральні Горгани” та туристичну карту Східної Бойківщини з позначеними 100 об’єктами природної й культурної спадщини краю. Проєкт впроваджували науковці Карпатського інституту аналітики “Frankolytics” спільно з залученими експертами та партнерами.
Лейтмотивом події стали 25 копій ретро-світлин за мотивами маршруту “Ворота в Центральні Горгани”. Більшість робіт — прикарпатського фотомайстра, особистого фотографа митрополита Андрея Шептицького — Ярослава Коваля.
Сам митець часто називав себе бойком, дбав про збереження культурної спадщини етнографічної групи, розповів його родич, засновник благодійного фонду “Збереження культурної спадщини села Цінева” Ігор Вінтонів.
“Мій родич — Ярослав Коваль був ініціатором створення бойківського музею в Ціневій. Він хотів його наповнити справді цінними експонатами. Їздив у експедиції, знімав людей у їхньому побуті. Він залишив чимало світлин, які зараз зберігаються у цьому музеї”, — каже Ігор Вінтонів.
Фото, представлені на виставці, оцифрував ініціатор Львівського фотомузею Роман Метельський. З його слів, світлини переносять у часи майже столітньої давнини, у тодішній побут бойків. Проте є на них й відомі українці. Зокрема митрополит УГКЦ Андрей Шептицький.
Ці світлини є наче передмовою до нового туристичного маршруту Бойківщиною, каже авторка транскордонного проєкту “Ворота в Центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні” Ольга Максимович.
“Сьогодні під час події презентуємо туристичний маршрут протяжністю 70 км. Він пролягає переважно через три громади: Рожнятівську, Брошнів-Осадську та Перегінську й охоплює територію Східної Бойківщини. А це — 15 пам’яток архітектури та 100 об’єктів”, — говорить Ольга Максимович.
З її слів, новий маршрут привабить поціновувачів етнічної та культурної спадщини. До його розробки долучився й керівник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.
“У нашій області потрібно перерозподіляти туристичні потоки, — каже Віталій Передерко. — 80% туристів їдуть на Буковель, в Яремче, Косів, Верховину. Бойківщина за ресурсами, за культурною, історичною, індустріальною цінностями, — це насправді клондайк. І цей проєкт — це афіша для інших громад, що ви маєте неоціненні ресурси”.
Також під час заходу презентували карту туристичного маршруту Східною Бойківщиною у межах Івано-Франківщини.
Напередодні, 28 травня, новоствореним маршрутом мандрували й польські колеги з Академії прикладних наук в Хелмі. Вони у межах транскордонного проєкту “Ворота в Центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні” відвідали Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини у селі Цінева. Також знайомилася з промисловістю та біорізноманіттям Бойківщини в інтерактивному Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки. А “Карпатський трамвайчик” повіз у захопливі мандри мальовничим краєм. Ще однією зупинкою учасників став Долинський краєзнавчий музей Тетяни й Омеляна Антоновичів. Також делегація відвідала Василіянський монастир на Ясній Горі у Гошеві.
Дякуємо усім партнерам, експертам за участь на різних етапах реалізації проєкту. Зокрема, голові Брошнів-Осадської громади Тарасу Манорику, партнерам з Академії прикладних наук в м. Хелмі — експерту проєкту з питань бойківської культурної спадщини, керівнику відділу закордонної співпраці Зиґмунту Ґардзінському та координаторці проєкту Наталії Попек, керівнику відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталію Передеру, експерту проєкту з культурних та архівних досліджень, декану інституту туризму ПНУ ім. В.Стефаника, професору Володимиру Великочому.
Транскордонний культурний захід відбувся 28 та 29 травня на Івано-Франківщині. Його реалізували Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника спільно з Брошнів-Осадською територіальною громадою та Академією прикладних наук в м. Хелмі (Республіка Польща) у межах проєкту PLBU.01.01.00-UA-0822/19-00 “Ворота в Центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні”. Подію організовано за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва європейського інструменту сусідства Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.
