Аналіз структури економіки Івано-Франківської територіальної громади здійснювався з метою визначення потенційних точок економічного зростання громади в післявоєнний період. В рамках дослідження систематизували економічний профіль громади на основі статистичних даних (структура економіки, населення, бюджет, структура промисловості, динаміка експорті та імпорту тощо). Аналіз окремих показників є надзвичайно інформативним, адже вказує на ефективність та продуктивність економічної системи та діяльності органів місцевого самоврядування загалом.
Зокрема, до прикладу, ефективність залучення інвестицій у Івано-Франківську територіальну громаду в порівнянні із областю є вищою (в розрахунку на одного мешканця), проте тенденція вказує на те, що сама громада втрачає перевагу – приріст по області випереджає. При цьому приріст в обсягах залучення інвестиційного капіталу в громаді досягався в основному за рахунок власних коштів підприємств. Роздрібний товарооборот підприємств у розрахунку на 1 особу наявного населення у громаді втричі перевищує аналогічний показник по області, хоча існує тенденція до зближення. Така перевага пояснюється тим, що Івано-Франківська територіальна громада – це концентрований ринок, на якому є достатній та постійний попит.
Враховуючи додатній приріст населення громади, що забезпечує потенційною робочою силою, соціальним та інтелектуальним капіталом, використовуючи максимально наявні ресурси, громада повинна розвивати ті галузі економіки, які будуватимуть економічний добробут для місцевих жителів та приїжджих осіб та надалі формувати бренд “громада – комфортна для життя”.
Основні досліджувані показники
Проведений аналіз включає:
- уніфікація даних (загальні та на 1 особу) до одного шаблону;
- приведення показників 2021 (номінальних) до реальних (корекція на рівень інфляції 1,1);
- розрахунок показників для області на основі часток, і часток на основі загальних даних;
- розрахунок абсолютного приросту та темпу зростання для номінальних та реальних показників (громада та область).
Загальні показники:
- населення громади зростає – +0,38% або 1,1 тис. осіб (як ми показали раніше – за рахунок міграційного приросту), в той час як в області спостерігається депопуляція -0,57% (7,78 тис. осіб). Враховуючи дані тенденції, частка населення Івано-Франківської територіальної громади в структурі області зросла із 20,9% у 2020-му році до 21,1% у 2021 році;
- зросла величина заборгованості із виплати заробітної плати – +80,87% (17589,59 тис. грн), що майже дорівнює загально-обласній тенденції – +87,56%. Варто також зауважити, що частка заборгованості громади в структурі області є достатньо значною – 81,3% у 2020-му році, 78,4% у 2021-му. Така ситуація вказує на те, що в розрізі області саме Івано-Франківські підприємства мають найбільші проблеми з виплатою ЗП;
- Доказом пост-ковідного економічного відновлення у 2021 році є зростання обсягу реалізованої промислової продукції. Темп зростання реального обсягу реалізованої промислової продукції у 2021 році (порівняно із 2020) становив 23,46% (+2737,47 млн. грн.). У вимірі області теж спостерігається тенденція до зростання, щоправда із суттєво вищим темпом – +43,91%. Як результат, частка Івано-Франківської територіальної громади в межах області опустилася із 19% у 2020-му році до 16,3% у 2021-му році. За показником “Обсяг капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування” також простежується зростання – +14,45% у 2021-му році (у цінах 2020-го року), що вказує на готовність бізнесу до вкладення інвестицій та є сигналом економічного відновлення. Проте, знову ж таки, показник для громади є суттєво нижчим ніж загалом по області – +41,4%. У підсумку, частка інвестицій, залучених громадою у розрізі області скоротилася із 50,9% у 2020-му році до 41,2% у 2021-му. така динаміка є сигналом про те, що інвестиційна політика громади потребує корекції та перегляду, зокрема щодо підвищення інвестиційної привабливості громади. Це надзвичайно важливо в контексті післявоєнного відновлення, оскільки потоки ресурсів будуть обмежені – конкуренція за них буде жорсткою.
- Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб) також продемонстрував динаміку до відновлення. Темп зростання даного показника у 2021 році для громади становив 4,62%, для області – 10,59%. Зростання даного показника є хорошим сигналом, який підтверджує економічне відновлення.
- Обсяг експорту товарів – єдиний показник, який зазнав падіння. Темп падіння становив -12,35% у річному вимірі, в той час як даний показник у вимірі області продемонстрував зростання +54,17%. Як результат, зменшення частки Івано-Франківської територіальної громади в структурі експорту товарів області із 34,3% у 2020 до 19,5% у 2021 р. Обсяг імпорту товарів, на противагу експорту, продемонстрував зростання +14,91% у 2021 р. Хоча, на відміну від зростання на рівні області +55,28%, зростання даного показника для ІФ не виглядає таким критичним. Проте, якщо порівняти чистий експорт для МТГ та області, підсумок для громади виглядатиме вкрай невтішно. Чистий експорт Івано-Франківської МТГ за результатами 2020-го року становив +3278,6 тис. дол. США; 2021 р. – уже -67023,6 тис. дол. Чистий експорт для області: 2020 – +116082,09 тис. дол. США; 2021 – +171833,34 тис. дол. США.
- За обсягом виробленої будівельної продукції ІФ МТГ продемонструвала значний приріст в реальному вимірі – +24,14 у 2021 році. ІФ МТГ є будівельним лідером регіону, адже саме на території громади генерується основна частка обсягу виробленої будівельної продукції – 61,7% від обласного показника у 2020-му році та 64% у 2021-му році. Темп будівництва також випереджає загально-обласний – 19,68% у 2021-му році.
Показники в розрахунку на 1 мешканця
Аналіз окремих показників є надзвичайно інформативним, адже вказує на ефективність та продуктивність економічної системи та діяльності ОМС загалом.
- обсяг капітальних інвестицій на 1 особу наявного населення у ІФ МТГ майже вдвічі перевищує аналогічний показник по області – 195,6% за підсумками 2021-го року. Хоча, за підсумками 2020-го року даний показник становив 210,45%. Загалом, ефективність залучення інвестицій у ІФ МТГ в порівнянні із областю є набагато вищою, проте тенденція вказує на те, що МТГ втрачає перевагу – приріст по області випереджає приріст по МТГ. Необхідно підтримувати інвестиційну привабливість на високому рівні, ба навіть підвищувати її;
- роздрібний товарооборот підприємств у розрахунку на 1 особу наявного населення у ІФ МТГ втричі перевищує аналогічний показник по області, хоча існує тенденція до зближення. Така перевага пояснюється тим, що ІФ МТГ – це концентрований ринок, на якому є достатній та постійний попит. Враховуючи притік ВПО, у перспективі такий ринок може ще збільшитись, а тому існує потенціал для входу на ринок нових субʼєктів роздрібної торгівлі. Потенціал для зростання даного сегменту присутній;
Населення
В Івано-Франківській МТГ спостерігається додатне сальдо у прирості населення – +1098 осіб у 2021 році, в порівнянні із 2020-м.
Варто зазначити, що не у всіх населених пунктах спостерігається приріст. Зокрема, приріст населення спостерігається у 6 населених пунктах, в той час, як депопуляція – у 13.
Заслуговує на увагу географічне розміщення населених пунктів із позитивним та негативним приростом.
Населені пункти із додатнім приростом розміщуються переважно у приміській зоні, в той час, коли депопуляція спостерігається у тих населених пунктах, які розміщені у зовнішньому, по відношенню до Івано-Франківська, колі.
| 2020 | 2021 | Абсолютний приріст | Темп приросту | |
| Всього | 286435 | 287533 | 1098 | 0,38% |
| м.Івано-Франківськ | 237686 | 237855 | 169 | 0,07% |
| с. Вовчинець | 4498 | 4691 | 193 | 4,29% |
| с. Крихівці | 6981 | 7283 | 302 | 4,33% |
| с. Микитинці | 5532 | 5771 | 239 | 4,32% |
| с. Угорники | 5457 | 5693 | 236 | 4,32% |
| с. Хриплин | 3205 | 3343 | 138 | 4,31% |
| с. Березівка | 1300 | 1289 | -11 | -0,85% |
| с. Братківці | 2250 | 2230 | -20 | -0,89% |
| с. Черніїв | 3797 | 3765 | -32 | -0,84% |
| с. Добровляни | 202 | 200 | -2 | -0,99% |
| с. Підлужжя | 1675 | 1660 | -15 | -0,90% |
| с. Колодіївка | 547 | 543 | -4 | -0,73% |
| с. Узин | 889 | 881 | -8 | -0,90% |
| с. Підпечери | 2456 | 2435 | -21 | -0,86% |
| с. Радча | 2924 | 2899 | -25 | -0,85% |
| с. Драгомирчани | 1557 | 1544 | -13 | -0,83% |
| с. Камінне | 1098 | 1094 | -4 | -0,36% |
| с. Тисменичани | 3033 | 3021 | -12 | -0,40% |
| с. Чукалівка | 1348 | 1336 | -12 | -0,89% |
Щодо приросту населення, то за цим показником лідирує не м. Івано-Франківськ, а саме села, розміщені навколо:
Крихівці – +302;
Микитинці – +239;
Угорники – +236;
Вовчинець – 193;
Івано-Франківськ – 169;
Хриплин – 138.
Особи, які вирішують переїхати в Івано-Франківськ, в основному вибирають приміські райони. Це важливий чинник, який необхідно враховувати в плануванні розвитку інфраструктури, зокрема в контексті управління потоками транспорту, підведення комунікацій, розвитку соціальної інфраструктури (дитячі садки, школи, заклади позашкільного виховання, спорту тощо).
У світі, де все більше і більше суспільств стикається із явищами депопуляції, Івано-Франківська МТГ характеризується своєрідною унікальністю, адже демонструє додатній приріст населення. Приріст населення – це потенційне джерело робочої сили, соціального та інтелектуального капіталу. Саме тому, необхідно і надалі формувати та просувати бренд Івано-Франківської громади, як “громада – комфортна для життя”. Адже кожна приїжджа особа – це додатковий ресурс, який може бути використано для формування економічного добробуту.
Промисловість
Проведений аналіз включає:
- додавання реальних показників (в цінах 2020 р.);
- додавання показників області за 2020 – 2021 рр.;
- розрахунок приросту (номінального та реального, абсолютного та відносного);
- аналіз структури частки промисловості ІФ в структурі області;
Примітки:
- в бюлетені для ТГ однією зі складових переробної промисловості є пункт виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин і устатковання”, хоча у вимірі області такого показника окремим пунктом не виносять. Тому, мною прийнято рішення включити даний показник до пункту “виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність”.
- в обласних показниках є два пункти (2020) та три пункти (2021), які кодуються буквою к. Хоча, в загальному обсязі виробництва, ці показники враховані. Саме тому, описані за даними пунктами: “виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення”, “виробництво хімічних речовин і хімічної продукції”, “виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів” є орієнтовними та відповідно позначені в таблиці; це необхідно для визначення частки економіки ТГ в структурі області за даними показниками.
Результати аналізу
Структура промисловості ІФ МТГ виглядає наступним чином:
Основну частку в структурі промисловості ІФ МТГ займає “Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря”, частка якої демонструє позитивну динаміку зростання: 2020 – 52,89%; 2021 – 58,39%.
Така динаміка є доволі негативним явищем, адже дана галузь є галуззю, яка генерує додану вартість завдяки спалюванню викопних ресурсів (в основній частці). Відповідно, така сфера не є продуктивною, не генерує інновацій та не здатна до експоненційного зростання.
Саме тому, враховуючи таку структуру промисловості, вважаємо за необхідне застосування інструментів публічного управління, які б дозволили зменшити частку даної галузі та сприяли розвитку сфер переробної промисловості.
*Примітка: дослідити структуру цієї галузі.
Частка добувної та переробної промисловості в структурі промисловості ІФ МТГ: 2020 – 44,91%; 2021 – 39,57%; тенденція – до зменшення. Хоча, у вимірі області – ситуація протилежна. Частка у 2020 – 68,49%; 2021 – 70,02%. Реальний приріст – додатній +8,76%, для області – +47,51%. Враховуючи вищенаведені тенденції, логічний результат – зменшення частки МТГ в структурі області за даним показникам: 2020 – 12,46%; 2021 – 9,18%.
За складовими, переробна промисловість МТГ займає 99,54% у 2021 р, а добувна – 0,46% відповідно. Дане співвідношення є дуже хорошим, адже у переробній промисловості генерується вищий рівень доданої вартості, аніж у добувній.
Переробна промисловість ІФ МТГ представлена 6 галузями (Див. Рис)
Структура переробної промисловості суттєвих змін у 2022 році в порівнянні із 2020-м роком не зазнала. Ключову частку в структурі переробної промисловості займає машинобудування – 53,7% у 2021 р. Також, в топ 3 входить Харчова промисловість – 18% та деревообробна промисловість – 11,2%.
Найкращу динаміку продемонструвала хімічна промисловість – +97,62% в реальному вимірі, хоча частка даної промисловості в загальній структурі залишається дуже низькою – 0,6%. Також, хороший приріст продемонструвала металургійна промисловість та машинобудування (див. табл).
Негативний приріст в реальному вираженні продемонстрували харчова та текстильна промисловості. Зокрема, текстильна галузь скоротилася на 23,96% у річному вимірі (із частки у загальній структурі 0,9% до частки 0,6%).
| Галузь | Темп зростання |
| Переробна промисловість, з неї: | 8,64% |
| Харчова | -8,39% |
| Текстильна | -23,96% |
| Деревообробна | 1,89% |
| Хімічна | 97,62% |
| В-цтво гумових і пластмасових виробів | 5,56% |
| Металургійна | 60,30% |
| Машинобудування | 13,51% |
Загалом, що стосується переробної промисловості, то дана галузь розвивається, але меншими (суттєво) за обласні показники темпами. Як результат, вага ІФ МТГ в структурі обласної галузі переробної промисловості падає.
Сама структура виглядає досить непогано, адже машинобудування займає понад 50% галузі.
*На замітку: визначити, яка саме продукція машинобудування виготовлялася. Адже машинобудування буває різним – варто думати над тим, щоб розвивати точне та наукоємне машинобудування – більший ланцюг доданої вартості.
Остання складова “водопостачання, каналізація, поводження з відходами” займає стабільну частку – близько 2% щорічно. Основний виклик для даної галузі – оновлення критичної інфраструктури та комунікацій, а також – налагодження системи роздільного збору сміття та переробки відходів.
Якщо порівняти структуру промисловості ІФ МТГ з обласною, то побачимо певні структурні відмінності.
Ключова відмінність – переважання частки саме обробної промисловості в загальній структурі: 60,3% проти 39,4% для МТГ. Також, дзеркальна ситуація стосується і постачання електроенергії: 29,3% проти 58,4%. Тобто, структура промисловості області є такою, що потенційно здатна генерувати вищі обсяги доходу та є менше ренто-залежною. Саме тому, для МТГ одним із ключових завдань буде саме зміна структури промисловості – із фокусом на переробній промисловості із довгими ланцюгами доданої вартості, орієнтованими на експорт.
Капітальні інвестиції
*Примітки:
- По даних є декілька, які враховані в загальному показнику. Ці дані заповнені завдяки власним припущеням та позначені кольором.
Капітальні інвестиції – це важлива складова забезпечення економічного розвитку, адже саме інвестиції є основним джерелом економічного зростання.
Динаміка залучення інвестицій в економіку ІФ МТГ носить позитивний характер – реальний приріст за даним показником становив +14,45% у 2021 р (номінально – +25,9%).
Така позитивна динаміка підтверджує рейтинг міста Івано-Франківська як одного із найбільш інвестиційно привабливих в Україні.
Детальніший аналіз складових дозволяє нам зробити наступні висновки:
- основна частка залучених інвестицій спрямовується у матеріальні активи (96,9% у 2021 році)
- спостерігається позитивна динаміка до зростання частки нематеріальних інвестицій – це дуже хороший знак, адже свідчить про потенційне зменшення кількості неліцензійного ПЗ на ринку;
- структура інвестицій у матеріальні активи суттєвих змін не зазнала;
- Топ-3 видів активів за обсягами залучених інвестицій є: інженерні споруди – 27,9%, машини, обладнання – 23,1% та житлові будівлі – 18,4%.
- активами, за якими спостерігається найвищий темп приросту є земля (що є цілком логічним наслідком зняття мораторію) та інші нематеріальні активи;
| Інвестиції у матеріальні активи | 11,80% |
| будівлі житлові | 11,46% |
| будівлі нежитлові | 37,40% |
| інженерні споруди | -5,15% |
| машини, обладнання та інвентар | 13,12% |
| транспортні засоби | 30,35% |
| земля | 341,05% |
| довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва | – |
| інші матеріальні активи | 9,35% |
| Інвестиції у нематеріальні активи | 347,75% |
| програмне забезпечення та бази даних | 68,42% |
| інші нематеріальні активи | 757,45% |
- незважаючи на значне зростання обсягу ринку землі, загальна частка інвестицій в даний актив залишається все ще мізерною – 0,02% у 2020 р., 0,06% у 2021 р.
- єдиний актив, який продемонстрував падіння обсягів залучення капіталу в реальному вимірі є інженерні споруди – -5,15%;
- за джерелами фінансування інвестицій, структура 2021 зазнала змін в порівнянні із 2021 роком (рис)
- зокрема, спостерігається зростання частки інвестицій за власні кошти підприємств – 66,0% у 2021 в порівнянні із 42,9% у 2020 р.
- такий результат пояснюється як і зростанням обсягів інвестицій за рахунок власних коштів підприємств, так і за рахунок реального зменшення обсягів інвестування за рахунок інших джерел.
| Кошти державного бюджету | -52,19% |
| Кошти місцевих бюджетів | -23,12% |
| Власні кошти підприємств та організацій | 75,96% |
| Кредити банків та інших позик | -35,54% |
| Кошти інвесторів–нерезидентів | – |
| Кошти населення на будівництво житла | -8,37% |
| Інші джерела фінансування | -70,13% |
- зокрема, негативним явищем є зменшення обсягів інвестування за кошти державного бюджету, хоча і вимірі країни обсяги фінансування із державного бюджету у реальному вимірі збільшились (+20,87%);
- зменшення фінансування інвестицій за кошти місцевих бюджетів у 2021 р. було явищем, яке охопило всю країну. Проте, в межах країни таке падіння становило -7,74%, в той час, коли в МТГ таке падіння становило -23,12%.
- фінансування за кошти кредитів банків та інших позик теж продемонструвало падіння – -35,54% (чому і в чому причини?).
- існує тенденція до зменшення ринку житла, оскільки витрати населення на купівлю житла у номінальному вираженні продемонстрували незначне зростання +0,8%, а в реальному – -8,37%.
- відсутність капітальних інвестицій з-за кордону (нерезиденти) ставить під загрозу доступ до нових технологій та інноваційний розвиток економіки ІФ МТГ. Адже саме через прямі іноземні інвестиції в країну приходить капітал, доступ до нових технологій, нові практики менеджменту і т.д. Відсутність даного компоненту не дозволяє зростати максимальними темпами.
Загалом, в ІФ МТГ спостерігався приріст в обсягах залучення інвестиційного капіталу, хоча такий обсяг досягався за рахунок власних коштів підприємств. Інші ж джерела фінансування показали відʼємну динаміку.
Основна маса інвестицій залучається в будівництво: житлове, нежитлове та інженерні споруди – 73,3%. Враховуючи негативну динаміку, існує ймовірність насичення попиту на продукцію будівництва. Відповідно, варто думати над тим, щоб трансформувати потоки капіталу із будівництва у більш продуктивні сфери (купівлю машин, обладнання, технологій тощо).
Хоча, не варто опускати того факту, що враховуючи потоки ВПО – будівництво і справді може стати одним із драйверів післявоєнного відновлення. Ключове питання – яке відношення між кількістю наявних житлових приміщень та попиту на них. Для того, щоб дати відповідь на дане питання, необхідно провести додаткове дослідження, зокрема визначити число тих ВПО, які планують оселитися на території МТГ.
Послуги
Сфера послуг – це важлива складова економічної системи, адже вона слугує важливим джерелом генерування добробуту та забезпечення робочих місць. Також, рівень розвитку сфери послуг та її їх структура визначають рівень багатства того чи іншого суспільства, або тієї чи іншої адміністративно-територіальної одиниці. Відповідно, дана сфера є важливим індикатором соціально-економічного розвитку.
В контексті аналізу сфери послуг ІФ МТГ, є декілька важливих інсайтів:
- в ІФ МТГ генерується 79,35% усіх послуг регіону, хоча в МТГ зосереджено тільки 21,12% населення регіону. Це говорить про те, що пересічний франківець споживає суттєво більший обсяг послуг, аніж середньостатистичний мешканець області. Даний факт може свідчити про те, що рівень доходів ІФ МТГ може бути суттєво вищим, ніж по області. Або ж, інша гіпотеза, ІФ МТГ є своєрідним хабом області, ключовою точкою, у якій генерується основний обсяг послуг і куди рухаються мешканці регіону за їх споживанням. (Варто перевірити дві гіпотези).
- Структура послуг розподілена досить нерівномірно. Основну частку послуг – 80,94% – становлять “Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність”. На інші види послуг припадає 19,06%. (Визначити, які компанії надають ці послуги! і що це саме за послуги).
- В структурі транспортних послуг основну частку займає “Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту” – 88,15%.
- Частка креативних індустрій в структурі послуг становить близько 9%. Очевидно, що в ІФ МТГ існує потенціал до розвитку саме цієї сфери. Відповідно, залучення інвестицій у розвиток цих галузей та збільшення їх частки в структурі послуг може стати одним із драйверів економічного зростання МТГ.
Зовнішня торгівля товарами
Загальний аналіз динаміки зовнішньої торгівлі вказує на те, що у ІФ МТГ існує тенденція до зростання дефіциту торговельного балансу за рахунок падіння динаміки експорту (-12,35% у 2021 році) та зростання динаміки імпорту (+14,91% у 2021 році). Як результат, торговельний профіцит 2020-го року (+3278,6 тис. дол. США) перетворився у торговельний дефіцит 2021-го року (-67023,6 тис. дол. США).
Експорт
- структура експорту ІФ МТГ виглядає наступним чином:
- в порівнянні із 2020-м роком, структура товарного експорту ІФ МТГ зазнала змін. Зокрема, найочевидніша зміна – зменшення частки товарів сільського господарства у загальній структурі (падіння із 33,6% у 2020 до 13,4% у 2021). Як наслідок, зросла частка переробної промисловості – 86,6% у 2021 році. Частка експорту товарів добувної промисловості у структурі товарного експорту ІФ МТГ практично відсутня і становить 0,01% у 2021 році.
- основну складову експорту становить група “Машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання” – 54,33% у 2020, 72,51% у 2021 р. Така концентрація є вкрай незадовільним явищем, адже у часі кризи чи формування несприятливої кон’юнктури ринку на товари даної групи, ІФ МТГ може зіткнутися із суттєвим падінням експорту товарів та зменшенням надходження валюти в економіку громади. Важливо уже створювати умови для стимулювання експорту товарів із інших галузей для того, щоб зменшити залежність від експорту товарів машинобудівної промисловості.
- за темпом зростання, ряд галузей продемонстрували значне падіння у 2021 році в порівнянні із 2021 роком:
| I. Живi тварини; продукти тваринного походження | -71,60% | ХI. Текстильні матеріали та текстильні вироби | -34,11% |
| II. Продукти рослинного походження | -56,12% | XII. Взуття, головні убори, парасольки | 0,00% |
| ІІІ. Жири та олії тваринного або рослинного походження | -59,11% | XIII. Вироби з каменю, гіпсу, цементу | 119,43% |
| IV. Готові харчові продукти | -38,08% | XIV. Перли природні або
культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння |
0,00% |
| V. Мінеральні продукти | 100,00% | XV. Недорогоцінні метали та вироби з них | 82,27% |
| VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловостi |
-5,24% | XVI. Машини, обладнання
та механізми, електротехнічне обладнання |
16,97% |
| VII. Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них | 39,36% | XVII. Засоби наземного
транспорту, літальні апарати, плавучі засоби |
2713,33% |
| VIII. Шкури необроблені, шкіра вичинена | 0,00% | XVIII. Прилади та апарати оптичні, фотографічні | -19,66% |
| IX. Деревина і вироби з деревини | 3,95% | XX. Різні промислові товари | 33,79% |
| X. Маса з деревини або інших волокнистих
целюлозних матеріалів |
-34,12% | ХХІІ. Товари, придбані в портах | 0,00% |
- найбільший відносний приріст спостерігається за групою товарів “Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби” +2713,33%, хоча частка даних товарів у загальній структурі експорту залишається мізерною – 0,04%. Загалом, із 17 груп товарів, що експортує ІФ МТГ, додатній приріст продемонстрували 8 груп – усі зі сфери переробної промисловості, зокрема продукція машинобудування додала +33,79% до показника 2020 року.
- Що стосується падіння, то таку динаміку продемонстрували 9 груп товарів із 17. Зокрема, найбільше падіння спостерігається для груп товарів зі сфери сільського господарства:
- Живi тварини; продукти тваринного походження – -71,6%;
- Продукти рослинного походження – -56,12%;
- Жири та олії тваринного або рослинного походження – -59,11%.
- Також, впав рівень експорту харчових продуктів – -38,08%. Хоча рівень виробництва харчових продуктів у номінальному вираженні залишився незмінним. Загалом висновок по експорту: падіння обсягів експорту за окремими галузями може бути свідченням зменшення конкурентоздатності цих галузей на зовнішніх ринках. Необхідно вживати заходи для підвищення конкурентоздатності та стимулювання експорту.
Імпорт
- на відміну від експорту, обсяг імпорту в ІФ МТГ демонструє позитивну динаміку, що відобразилось у дефіциті товарного балансу.
- Структура імпорту товарів виглядає наступним чином:
- Основну частку імпорту, як і експорту, також становлять групи товарів переробної промисловості – 87,8% у 2021 р.
- На відміну від ситуації з експортом, частка товарів сільського господарства зростає – із 1,5% у 2020 до 5,9% у 2021 р.
- Частка добувної промисловості суттєвих змін не зазнала – 10,3% за підсумками 2021 року. 98% у даній галузі становить імпорт нафти та продуктів її переробки (паливно-мастильні матеріали).
- Розраховуючи показник чистого експорту за галузями, бачимо наступне:
- найбільший показник NE стосується галузі машинобудування – +53837 тис. дол. США за підсумками 2021 р.
- Також у профіциті товари із групи “Різні промислові товари”, “Деревина та вироби з деревини”, “Продукція СГ”. Хоча, профіцит за групою “Продукція СГ” демонструє тенденцію до падіння – індикатор падіння рівня конкурентоспроможності товарів СГ виробництва на міжнародних ринках.
| Галузь | NE2020 | NE2021 |
| Загалом | 3278,6 | -67023,6 |
| I. Живi тварини; продукти тваринного походження | 49069,4 | 11730,8 |
| II. Продукти рослинного походження | 34524 | 2408,4 |
| ІІІ. Жири та олії тваринного або рослинного походження | 368,7 | 63,3 |
| IV. Готові харчові продукти | -1166,5 | -4468,6 |
| V. Мiнеральнi продукти | -25864 | -28896,4 |
| VI. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей
промисловостi |
-10765,2 | -16033,7 |
| VII. Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них | -30693,1 | -38677,3 |
| VIII. Шкури необроблені, шкіра вичинена | -379,8 | -93,4 |
| IX. Деревина і вироби з деревини | 8455,5 | 8546,8 |
| X. Маса з деревини або інших волокнистих
целюлозних матеріалів |
-1076,8 | -1049,2 |
| ХI. Текстильні матеріали та текстильні вироби | -9540,6 | -11390,7 |
| XII. Взуття, головнi убори, парасольки | -574,9 | -11,9 |
| XIII. Вироби з каменю, гіпсу, цементу | -3684,1 | -4584 |
| XIV. Перли природні або
культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння |
-2,6 | -3,9 |
| XV. Недорогоцінні метали та вироби з них | -30131,3 | -25025,4 |
| XVI. Машини, обладнання
та механізми, електротехнічне обладнання |
44254,7 | 53837 |
| XVII. Засоби наземного
транспорту, літальні апарати, плавучі засоби |
-16641,1 | -13613,6 |
| XVIII. Прилади та апарати оптичні, фотографічні | -5552,8 | -5574,2 |
| XX. Рiзнi промислові товари | 3955,8 | 5873,4 |
| ХХІІ. Товари, придбані в портах | -86,7 | -59,9 |