Пройтися шляхом, яким колись крокував митрополит Андрей Шептицький, побувати у скиті, де всього проживає два монахи, почути історії давнини у музеї села Цінева при цьому спостерігати невимовну красу Рожнятівщини взимку – ці декілька локацій туристичного маршруту “Ворота в Центральні Горгани” відвідала команда FrankoLytics, символічно підводячи підсумки 2023 року.
Ми відправилися у невеличку подорож Бойківщиною, щоб пройтися туристичним маршрутом, який виник під час роботи над проєктом “Ворота в Центральні Горгани: міжкультурний діалог на польсько-українському прикордонні”. Ініціаторкою та авторкою проєкту є директорка нашого аналітичного центру Ольга Максимович.
Маршрут FrankoLytics пролягав через чотири громади Брошнів-Осадську, Рожнятівську, Дубівську, Перегінську. Ми побували в кінцевій точці туристичного маршруту – урочищі Лужки, де серед гір розкинувся скит св. Андрія Первозванного. Як це було – далі.
Рухаючись з Івано-Франківська нашою першою зупинкою стала Брошнів-Осада, звідки й розпочинається туристичний маршрут. Розвиток місцевості тісно пов’язаний з роботою підприємств деревообробної промисловості. У першій третині ХХ ст. звідси експортували деревину до Німеччини, Англії, Бельгії, Австрії, Італії, Франції та інших країн. Дорогою ще неодноразово виднітимуться дерев’яні бойківські хатки, які можна зустріти вздовж маршруту.
На нашій карті наступна зупинка – село з багатостолітньою історією – Креховичі, де можна побачити дві сакральні пам’ятки. Одна з них – церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (1842 р.), яку збудували на місці колишньої дерев’яної церкви.
Не оминули й музей у селі Цінева, адже саме там зібрано чимало експонатів, які зберігають пам’ять про життя і побут бойків, про яких так майстерно розповіла екскурсовод. Засновник музею – краєзнавець, фотомитець та особистий фотограф митрополита Андрея Шептицького – Ярослав Коваль. Просвітницьку справу продовжує його предок, який крім того з громадою села працює над відновленням церкви Святого Архистратига Михаїла XVIII століття – ще однією окрасою регіону.
Туристичний маршрут тісно пов’язаний з іменем митрополита Андрея. Від Ціневи дорога веде нас у Підлюте до ”Кедрових палат”, в яких відпочивав колись предстоятель Української греко-католицької церкви. У радянські часи місце вподобало партійне керівництво. Сьогодні ж територія реколекційного центру належить УГКЦ. У наші дні тут знайшли пристанище люди з півдня та сходу країни, які вимушено втекли від війни.
І на завершення ми опинилися в урочищі Лужки, де в ґорґанських лісах серед гір розкинувся скит св. Андрія Первозванного – одна з обителей Унівського монастиря. Тут служать монахи Студійського уставу. Нам вдалося почути історію відновлення святині, попити води з цілющого джерела та набратися тієї атмосфери спокою та благодаті.
Мабуть, сьогодні ці місця знайомі далеко не кожному мандрівнику та надіємося, більше людей зможуть відкрити для себе Східну Бойківщину та сприяти популяризації та розвитку цього самобутнього регіону.
